Экологические проблемы киева

Экология Киева

Дата публикации 10 марта 2009.

Экология Киева — состояние и характеристики экосистемы города Киева. Наиболее значимые составляющие экосистемы: воздушный бассейн города, городские и пригородные источники воды, почвы города. Международные эксперты провели исследования в 215 городах мира. Киев в международном рейтинге занимает 29 место по загрязнению.

Загрязнение воздуха автотранспортом

Общий уровень загрязнения воздуха в Киеве составляет выше среднего по Украине и оценивается специалистами как высокий.

Специалисты определяют в воздухе Киева более двух десятков различных вредных примесей. Больше всего среди них диоксида серы, оксида углерода, диоксида азота, формальдегида и обычной пыли.

Главным загрязнителем воздуха, по данным департамента экологического контроля Министерства охраны окружающей природной среды Украины, являются автомобили. В Киеве автомобильный транспорт даёт 83,4% всех вредных выбросов в атмосферу. Большинство автотранспортных средств по выбросам выхлопных газов удовлетворяет лишь нормам Евро-2.

Обратите внимание

Большое количество автомобилей работает на низкооктановом бензине, в который добавляется мощнейший канцероген — тетраэтилсвинец. Выхлопные газы автомобилей особенно опасны для здоровья, так как их выброс осуществляется непосредственно в зону дыхания людей — в непосредственной близости от тротуаров в зоне активного пешеходного движения.

И без того высокая концентрация диоксида азота в воздухе Киева, по данным специалистов Центральной геофизической обсерватории Министерства Украины по вопросам чрезвычайных ситуаций, превышающая норму более чем в два раза, летом может увеличиваться в пять-шесть раз — за счёт большого скопления машин и определённых погодных условий.

В отдельные периоды, когда метеорологические условия способствуют накоплению вредных веществ в приземном слое атмосферы, концентрации примесей в воздухе могут резко возрастать — возникает смог.

Анализы загрязнения воздуха (по 20 показателям) свидетельствуют, что больше всего воздух загрязнён с марта по август, при этом пик приходится на май-июнь.

Около 80% машин эксплуатируются более восьми лет, поэтому не имеют специальных устройств для нейтрализации вредных веществ.

Загрязнение предприятиями

В Киеве насчитывается более 1 тыс. больших и средних промышленных предприятий, коптящих небо из 24 тыс. труб.

Основные предприятия-загрязнители Киева, в порядке убывания:— Мусоросжигательный завод «Энергия»— ОАО «Корчеватский комбинат СМ»— Киевский стеклотарный завод— Дарницкий вагоноремонтный завод— ЗАО «Киевский мясокомбинат»— Бортничская станция аэрации

В последние годы в Киеве развернулось масштабное строительство и реконструкция. В процессе производства данных работ возникает огромное количество пыли.

Зоны загрязнения воздуха

Наиболее высокое загрязнение воздуха в Киеве наблюдается в местах, прилегающих к автомагистралям и их перекрёсткам — на Московской, Ленинградской, Бессарабской, Харьковской площадях, улицах Телиги, Гагарина, Набережно-Крещатицкой, проспекте Воссоединения, Харьковском шоссе, бульварах Дружбы Народов, Леси Украинки.

Самый чистый воздух в Гидропарке, на проспекте Науки и в Национальном экспоцентре Украины.

Питьевая вода в Киеве

По данным Управления экологической безопасности Киева, забор «свежей воды питьевого качества» в городе – около миллиарда кубометров в год.

Основными поставщиками столичного водопровода являются Деснянский и Днепровский водозаборы.

Важно

По данным экологов, Днепр и Десна в границах города относятся к III классу – «умеренно загрязнённая вода», а в некоторых местах – к IV классу – «грязная вода».

Загрязнение воды наносит большой ущерб здоровью жителей города. Повышенная концентрация в воде изотопов углерода, водорода и кислорода ускоряет процесс старения организма; даже ничтожные доли трития угнетают жизнедеятельность в целом; соли алюминия даже в самых малых дозах вызывают у детей умственную отсталость.

Состояние водопроводов и канализаций

Поверхностные стоки отводятся сетью коллекторов дождевой канализации в Днепр через 80 выпусков, ещё 52 подключены к Лыбеди и Сырцу.

Водопроводные и канализационные сети Киева очень изношены и находятся в плачевном состоянии. Многочисленные проверки показали, что изношенность основных фондов Днепровской и Деснянской водопроводных станций достигает 60%. На киевских системах водоснабжения до сих пор действуют участки, запущенные в эксплуатацию в 1872 году. Некоторые из старых труб не приводились в порядок более 50 лет.

Такое состояние водопроводной системы Киева может привести к техногенной катастрофе – затоплению столицы. Чтобы этого избежать, необходимо немедленно заменить почти четверть (22%) городской водопроводной сети. А это – 824 км коммуникаций.

Вторая проблема, которая может привести к экологической катастрофе на национальном уровне, – это стопроцентная изношенность Бортнической станции аэрации. Дальнейшая эксплуатация станции может стать причиной техногенной аварии.

Использование существующих иловых полей может привести к прорыву дамбы, поскольку фактический объём осадков уже в несколько раз превышает проектную нагрузку. Те отходы, которые образуются в результате работы объекта, уже некуда вывозить. Площадки иловых полей рассчитаны максимум на 3,5 млн.

кубометров отходов, а сейчас там находится уже более 8,5 млн. кубометров.

Зелёные насаждения

Город окружён почти сплошным кольцом лесов. На севере, северо-западе и западе (зона смешанных лесов) расположены хвойные и широколиственные, в лесостепной зоне – широколиственные леса. Более половины территории Киева занимают природные и искусственные лесопарки и парки, зелёные насаждения общего пользования и водоёмы.

Основой системы зелёных насаждений города является уникальный водно-зелёный диаметр длиной в 30 км и шириной 1,5-5 км, который включает акваторию Днепра с островами, прибрежные парки и лугопарки. В урочищах Феофания и на Лысой горе попадаются могучие 150-летние дубы.

Возле Днепра встречаются “лоскутки” дубовых лесов, где есть деревья с диаметром более 2 м.

В последние годы площадь зелёных зон стремительно сокращается – отдаётся под застройку, часто незаконную.

Свыше 25 видов редких растений, которые растут в Киеве, внесены в Красную книгу Украины.

Опасные растения

Следует опасаться 44 видов растений, вызывающих стойкие и трудно излечимые полленозы. От самого известного из “паразитов” – амброзии полленолистной – осенняя сенная лихорадка и астматические обострения.

На карте фитобиологических загрязнителей очагами этой опасности густо покрыто Левобережье (кроме Троещины и Воскресенки). На Правом берегу загрязнитель растёт, в основном, на Зверинце и в Беличах.

Чистые от вредных растений Борщаговка, Оболонь, центр города.

Фауна Киева

В пределах Киева обитает не одна тысяча видов животных, хотя исследования фауны еще не завершены. В начале 1970-х годов из 259 видов, занесенных в Красную книгу, в Киеве жили 83. Сегодня список вдвое короче. Причина – увеличение застроенных территорий.

Некоторые живые существа привыкли к городам и не могут существовать вне цивилизации. К примеру, многоножки приспособились к жизни в панельных домах, где охотятся на небольших пауков, тараканов и мух. Адаптировались к обитанию в мегаполисе жаба озёрная и ропуха зелёная.

В Киеве гнездятся свыше 110 видов птиц – почти треть птичьего мира Украины. Столько же птиц появляется во время осеннего перелёта. Почти все птицы под охраной. На чердаках в центре гнездится маленький сокол – чеглик, а белую плиску можно увидеть даже на тротуарах старого города. За последние 30 лет намного меньше стало соловьёв.

Совет

Среди животных столицы – 48 видов млекопитающих, ведущих, в основном, ночной образ жизни. Это – ежи, кроты, землеройки. Символом города можно считать белку.

Осталось всего 10 видов летучих мышей (часть из них занесены в Красную книгу), притом что в 1960-е годы над Крещатиком они летали стаями.

Много серых крыс, обитающих в подземных переходах, мусорниках и подвалах. Они являются носителями опасных заболеваний.

Бытовые отходы

Большой проблемой Киева являются свалки, расположенные вокруг города.

На свалках скапливается огромное количество отходов, в том числе ксенобиотиков, не разлагаемых в природе (токсичные полистиролы, полиэтилены, пластмассы).

В результате происходит загрязнение почв, грунтовых вод, водоёмов, находящихся поблизости. На свалках массово собираются птицы, которые разносят инфекции со свалок по всему городу.

Радиационная обстановка

В первые дни после Чернобыльской аварии (26 апреля 1986 года) ветер дул с юга и востока, потому радиоактивные вещества уносились в противоположном от Киева направлении.

Однако 30 апреля ветер подул с севера, со стороны Чернобыльской АЭС. С июня 1986 года радиационная обстановка в городе начала улучшаться, а в 1988 году стабилизировалась.

В настоящее время загрязнение территории снизилось почти до уровня, который был до аварии.

Источник: http://www.vitamarg.com/eco/article/424-ecologiy-kieva

Найважливіші екологічні проблеми Києва | Екологія життя

Olyakos для розділу блоги / 04.05.2012, 02:01 / Джерело

Думки вітчизняних експертів щодо стану екології у місті Києві розділилися: одні вважають, що українська столиця об'єктивно є одним з найбільш екологічно небезпечних міст світу, інші ж стверджують, що тут живеться і дихається нітрохи не гірше, ніж в будь-якому мегаполісі.

Київ дійсно не входить у число найбільш забруднених міст України – тут його випереджають Одеса, Дніпродзержинськ, Лисичанськ, Донецьк, Слов'янськ, Дзержинськ, Єнакієве. Проте фахівці не заперечують, що в Києві є екологічні проблеми, але все ж вони не настільки глобальні.

Чи дійсно це так?

Нещодавно Україна відзначила пам’ятну дату – 26 річницю аварії на Чорнобильській АЕС. Її трагічні наслідки досі лякають цілий світ, і справжнім тягарем лягають на плечі українців.

Середньорічні дози опромінення в десятки разів перевищують норму, і це є звичним станом для Києва протягом кількох десятиліть. Тому кияни звикли сприймати це як даність, не цікавлячись подробицями, адже у нас постійно щось не в порядку.

Адже навколо всі живі, начебто здорові та щасливі. При цьому кияни не приділяють уваги тому факту, що радіація впливає на всі системи організму, особливо на серце, нервову систему і щитовидну залозу.

Без здійснення належних заходів жителі Києва та всієї України ще десятки років страждатимуть від радіації. Наслідки аварії на ЧАЕС викликають занепокоєння, але становлять далеко не єдину екологічну загрозу столиці.

Цього року в столичному бюджеті планують витратити близько 5 мільйонів гривень на повне очищення території заводу «Радикал».

Обратите внимание

Що саме тут є небезпечним для екології? Справа в тому, що в процесі виробництва ртуть осідала на території заводу, де за 37 років її накопичилося десятки тисяч тонн. Сам завод і прилеглі території забруднені, адже пари ртуті накопичились у стінах і підлозі.

Фахівці побоюються, що шкідливий для здоров'я рідкий метал може збиратися під землею в цілі озера і мігрувати з ґрунтовими водами в бік Дніпра.

Ще одним прикладом екологічних проблем міста є комбінат «Радон», який кияни називають кладовищем атомних відходів. Він розташований в Голосіївському районі столиці, недалеко від Конча-Заспи, і оточений значною санітарно-захисною зоною.

При цьому «Радон» завжди представляв реальну загрозу для Києва. Сюди вже півстоліття звозять радіоактивні відходи не лише з столиці, а й з п'яти найближчих областей – Житомирської, Черкаської, Чернігівської, Хмельницької та Вінницької.

Саме сховище знаходиться в аварійному стані і поповнюється відходами з підприємств, лікарень. Ходять чутки, що кілька років тому на комбінаті сталася аварія з пошкодженням контейнерів з відходами, в результаті чого радіоактивний тритій потрапив у ґрунт.

За оцінками експертів, через 10 років цей радіонуклід з ґрунтовими водами може потрапити в річку Віта, що протікає неподалік і впадає в Дніпро.

Поблизу Києва ситуація не краща. В селищі Пирогово знаходяться радіаційні відходи з усієї України (в тому числі й з Чорнобилю). У будь-який момент радіоактивні залишки можуть прорвати дамби, що неминуче призведе до екологічної катастрофи.

Втім, на думку експертів, звалища є не просто столичною, а загальноукраїнською проблемою. Практично кожне промислове підприємство має у себе на балансі накопичувачі для відходів. У всьому світі вже навчилися переводити відходи в доходи.

Важно

Прогресивні країни відмовляються як від звалищ, так і від сміттєспалювальних заводів, віддаючи перевагу переробці сміття. На жаль, для України все це в далекій перспективі.

Згадані проблеми безпосередньо загрожують стану основного водного ресурсу міста – річки Дніпро. За даними екологів, Дніпро в межах міста відноситься до III класу, що означає «помірно забруднена вода», а іноді й до IV класу – «брудна вода».

Забруднення води завдає великої шкоди здоров'ю мешканців міста.

Читайте также:  Правильная утилизация умерших животных

Підвищена концентрація у воді ізотопів вуглецю, водню і кисню прискорює процес старіння організму, навіть незначні частки тритію пригнічують життєдіяльність людини у цілому, а солі алюмінію навіть в найменших дозах викликають у дітей розумову відсталість.

Водопровідні та каналізаційні мережі Києва дуже зношені та знаходяться в жалюгідному стані. Численні перевірки показали, що зношеність основних фондів Дніпровської та Деснянської водопровідних станцій сягає 60%. На київських системах водопостачання досі діють ділянки, запущені в експлуатацію ще в XIX столітті.

Деякі з старих труб не приводилися в порядок більше 50 років. Такий стан водопровідної системи Києва може призвести до техногенної катастрофи – затоплення столиці. Щоб цього уникнути, необхідно негайно замінити майже чверть міської водопровідної мережі.

Що стосується питної води, то в міській санепідемстанції стверджують, що вона відповідає затвердженим вимогам і нормам. Однак, на думку деяких експертів, про якість питної води в столиці красномовно свідчить незмінно високий попит на різноманітні фільтри для води.

У світі є країни, в яких воду можна пити з-під крана, проте Україна до цих країн потрапить ще не скоро.

Крім чистої води, однією з головних потреб людського існування є чисте повітря. Основний забруднювач столичного повітря – автомобільний транспорт, обсяги викидів якого збільшуються з кожним роком і який дає 83% усіх шкідливих викидів в атмосферу.

Совет

Загальний рівень забруднення повітря в Києві вище середнього по Україні та оцінюється фахівцями як високий. В повітрі більше двох десятків різних шкідливих домішок: діоксид сірки, оксид вуглецю, формальдегід і звичайний пил. Велика кількість автомобілів працює на бензині, в який додаються сильні канцерогени.

Вихлопні гази автомобілів особливо небезпечні для здоров'я, бо їх викид здійснюється безпосередньо в зону дихання людей – біля зони активного пішохідного руху.

За даними фахівців Центральної геофізичної обсерваторії, висока концентрація діоксиду азоту в повітрі Києва, яка вдвічі перевищує норму, влітку може збільшуватися у п'ять-шість разів. При цьому близько 80% машин експлуатуються більше восьми років, тому не мають спеціальних пристроїв для нейтралізації шкідливих речовин.

Через вічну проблему мегаполісів – загазованість міста транспортом – страждають і зелені насадження. Крім того, під час ожеледиці та холодних зим використовуються надзвичайно шкідливі для дерев суміші.

Згідно з даними Міністерства екології та природних ресурсів України, 70% дерев у Києві «хворіють». Тільки за останні роки понад 25 видів рідкісних рослин, які ростуть у столиці, внесені до Червоної книги України.

Це свідчить про несприятливу екологію, оскільки дерево першим реагує на стан навколишнього середовища.

Науковці відзначають, що екологічну забрудненість можна простежити за статистикою захворювань. За статистичними даними найбільше кияни помирають від хвороб системи кровообігу та новоутворень.

Адже існує прямий зв'язок між онкологічними, ендокринними захворюваннями, захворюваннями крові та серцево-судинної системи та несприятливою екологією. Зрозуміло, що здолати відразу всі екологічні проблеми Києва неможливо – на це потрібно багато часу та коштів.

Столична влада повинна приділяти їх вирішенню першочергову увагу, зважаючи на безпосередній зв'язок стану екології із здоров’ям та життям киян.

Підтримай «Екологію життя»!

Источник: http://www.eco-live.com.ua/content/blogs/nayvazhlivishi-ekologichni-problemi-kieva

Брудна історія про столицю

20 Май

У минулому році The Financial Times, грунтуючись на дослідженнях західних вчених — Еuropean Green City Index, — визнала Київ — самою забрудненою європейською столицею.

Тоді як Центральна геофізична обсерваторія України поставила Київ за рівнем забрудненості води і атмосфери на 26 місце з 53, які брали участь в рейтингу українських населених пунктів.

На думку українських екологів, в ряду екологічно небезпечних міст, столицю впевнено випереджають Одеса, Донецьк, Дніпродзержинськ, Лисичанськ, Єнакієве. Зупинимося на найбільш проблемних екологічних станах Києва.

Радіоактивний удар

Середньорічні дози опромінення в десятки разів перевищують норму, і це є звичайним станом для Києва протягом декількох десятиліть. Наслідки аварії на ЧАЕС викликають занепокоєння, але становлять далеко не єдину екологічну загрозу столиці. Цього року в столичному бюджеті планують витратити близько 5 млн грн на повне очищення території заводу «Радикал».

Справа в тому, що в процесі виробництва ртуть осідала на території заводу, де за 37 років її накопичилося десятки тисяч тонн. Сам завод і прилеглі території забруднені, адже пари ртуті накопичилися в стінах і підлозі. Фахівці побоюються, що шкідливий для здоров’я рідкий метал може збиратися під землею в цілі озера і мігрувати з грунтовими водами у бік Дніпра.

Ще одним прикладом екологічних проблем міста є комбінат «Радон», який кияни називають кладовищем атомних відходів. Він розташований в Голосіївському районі столиці, недалеко від Конча-Заспи, і оточений значною санітарно-захисною зоною.

Обратите внимание

При цьому «Радон» завжди представляв реальну загрозу для Києва. Сюди вже півстоліття звозять радіоактивні відходи не лише зі столиці, а й з п’яти найближчих областей — Житомирської, Черкаської, Чернігівської, Хмельницької та Вінницької.

Саме сховище знаходиться в аварійному стані і поповнюється відходами з підприємств, лікарень. Ходять чутки, що кілька років тому на комбінаті сталася аварія з пошкодженням контейнерів із відходами, в результаті чого радіоактивний тритій потрапив у грунт.

За оцінками експертів, через 10 років цей радіонуклід з грунтовими водами може потрапити в річку Віта, яка протікає неподалік і впадає у Дніпро.

Під Києвом ситуація не краща. У селищі Пирогово знаходяться радіаційні відходи з усієї України (у тому числі і по Чорнобилю). У будь-який момент радіоактивні залишки можуть прорвати дамби, неминуче призведе до екологічної катастрофи.

Втім, на думку експертів, звалища є не просто столичною, а загальноукраїнською проблемою. Практично кожне промислове підприємство в себе на балансі має накопичувачі для відходів. У всьому світі вже навчилися переводити відходи в доходи.

Прогресивні країни відмовляються як від звалищ, так і від сміттєспалювальних заводів, віддаючи перевагу переробці сміття. На жаль, для України все це в далекій перспективі.

Питна катастрофа

Згадані проблеми безпосередньо загрожують стану основного водного ресурсу міста — річки Дніпро. За даними екологів, Дніпро в межах міста відноситься до III класу, що означає «помірно забруднена вода», а іноді і до IV класу — «брудна вода».

Забруднення води завдає великої шкоди здоров’ю мешканців міста.

Підвищена концентрація у воді ізотопів вуглецю, водню і кисню прискорює процес старіння організму, навіть незначні частки тритію пригнічують життєдіяльність людини в цілому, а солі алюмінію навіть у малих дозах викликають у дітей розумову відсталість.

Важно

Водопровідні та каналізаційні мережі Києва дуже зношені і знаходяться в жалюгідному стані. Численні перевірки показали, що знос основних фондів Дніпровської та Деснянської водопровідних станцій сягає 60%. На київських системах водопостачання досі діють ділянки, запущені в експлуатацію ще в XIX столітті. Деякі з старих труб не наводилися в порядок більше 50 років.

Такий стан водопровідної системи Києва може призвести до техногенної катастрофи — затоплення столиці. Щоб цього уникнути, необхідно негайно замінити майже чверть міської водопровідної мережі.

Що стосується питної води, то в міській санепідемстанції стверджують, що вона відповідає затвердженим вимогам і нормам. Однак, на думку деяких експертів, про якість питної води в столиці красномовно свідчить незмінно високий попит на різноманітні фільтри для води.

У світі є країни, в яких воду можна пити з-під крана, проте Україні в ці країни потрапить ще не скоро.

Наболіле питання Бортницької станції також актуалізується щороку. Екологи невпинно попереджають владу про катастрофічні наслідки масштабної аварії на цьому єдиному акумуляторі всіх нечистот та промислових відходів Києва. Тільки за 2011 рік на ній сталося 16 поломок. А в січні 2012 року сталася масштабна аварія — провал грунту діаметром 10 на 10 метрів.

Нічим дихати

Крім чистої води, однією з головних потреб людського існування є чисте повітря. Основний забруднювач столичного повітря — автомобільний транспорт, обсяги викидів якого збільшуються з кожним роком і дають 83% усіх шкідливих викидів в атмосферу.

Загальний рівень забруднення повітря в Києві вище середнього по Україні і оцінюється фахівцями як високий. У повітрі більше двох десятків різних шкідливих домішок: діоксид сірки, оксид вуглецю, формальдегід і звичайний пил. Велика кількість автомобілів працює на бензині, в який додаються сильні канцерогени.

Совет

Вихлопні гази автомобілів особливо небезпечні для здоров’я, так як їх викид здійснюється безпосередньо в зону дихання людей — у зони активного пішохідного руху. За даними фахівців Центральної геофізичної обсерваторії, висока концентрація діоксиду азоту в повітрі Києва, вдвічі перевищує норму, влітку може збільшуватися у п’ять-шість разів.

При цьому близько 80% машин експлуатуються понад вісім років, тому не мають спеціальних пристроїв для нейтралізації шкідливих речовин.

Через вічну проблему мегаполісів — загазованість міста транспортом — страждають і зелені насадження. Крім того, під час ожеледиці і холодних зим використовуються надзвичайно шкідливі для дерев суміші.

Згідно з даними Міністерства екології та природних ресурсів України, 70% дерев у Києві «хворіють». Тільки за останні роки більше 25 видів рідкісних рослин, які ростуть у столиці, внесені до Червоної книги України.

Це свідчить про несприятливу екологію, оскільки дерево першим реагує на стан навколишнього середовища.

Обласний масштаб

Екологічна ситуація у Київській області напружена. Про це повідомляє Державне управління екології та природних ресурсів у Київській області.

Серед факторів екологічної небезпеки в області — незадовільний стан частини водопровідно-каналізаційних мереж, несанкціоноване розміщення відходів, часто незадовільний стан полігонів з поховання відходів, відсутність на багатьох об’єктах зливової каналізації, систем замкнутого водокористування, пилегазоочістітельного обладнання.

Основну напругу в Київській області створюють екологічно небезпечні об’єкти загальнодержавного значення — полігон твердих побутових відходів номер 5 ВАТ «Київспецтранс» та Трипільська ТЕС.

Обратите внимание

Полігон продовжує залишатися об’єктом потенційної загрози забрудненням підземних вод фільтратом. Трипільська ТЕС — основний забруднювач атмосферного повітря, крім того, тут відбувається накопичення золошлакових відходів станції.

У Київській області залишається невирішеною проблема ліквідації техногенного забруднення авіаційним гасом території в районі міста Узин і, у зв’язку з цим, забезпечення якісною питною водою жителів 22-х населених пунктів трьох районів: Білоцерківського, Рокитнянського, Кагарлицького, а також міста Узин.

Посилюють напругу такі проблеми, як відсутність каналізаційних очисних споруд у 10-ти населених пунктах та невідповідність потужностей на існуючих спорудах фактичним потребам.

Погіршує екологічний стан регіону та наявність непридатних та заборонених до використання пестицидів та інших агрохімікатів.

Залишаються проблемними питання знешкодження гальванічних відходів, відпрацьованих розчинників, фарб та інших відходів хімічного виробництва, які зберігаються на підприємствах.

Настільки ж популярні Одеський та Житомирський напрямки, які «страждають» від активно діючого аеропорту «Київ» («У.К.» — раніше — «Жуляни»). Його перспективний розвиток приведе до ще більшого забруднення Києво-Святошинського району, який впритул примикає до південно-західній частині столиці.

Передмістя Києва, розташовані в Києво-Святошинському районі, зазнають навантаження від промислових підприємств Вишневого та полігону твердих побутових відходів біля села Крюківщина. Серед екологічно благополучних населених пунктів у цьому районі можна виділити Боярку і села за нею.

У Гостомельському (Варшавському) та Вишгородському напрямках, за словами фахівців, часто зустрічаються радіоактивні ділянки, також спостерігається забруднення природних компонентів зовнішніми джерелами.

Вишгородський і Ірпінський напрямки, привабливі завдяки гарним природним ландшафтам, вважаються серед покупців заміської нерухомості територіями з підвищеним рівнем радіації через близькість до Чорнобиля. За словами екологів, радіаційна обстановка цих районів в нормі, за винятком окремих ділянок, де через зовнішній вплив можуть траплятися відхилення від норми.

Важно

У Броварському районі стан здоров’я мешканців можуть погіршити шламонакопичувачі київських заводів та підприємств з переробки відходів, що не відповідають вимогам екологічної безпеки.

У свою чергу, Бориспільський напрямок «славиться» такими забруднювачами повітря, як міжнародний аеропорт «Бориспіль», сміттєспалювальний завод «Енергія» та Бортницька станція аерації.

Заміські ділянки, розташовані за Троєщиною, також потрапляють в зону екологічного ризику завдяки ТЕЦ-6, що займає друге місце серед джерел забруднення в Києві після ТЕЦ-5.

Читайте также:  Как россия будет бороться с глобальным потеплением

Відходи «душать» столицю

На кожного мешканця столиці припадає по 600 кг відходів твердих побутових відходів (ТВБ) на рік і більшість з них просто складуються на звалищах, тісним кільцем оточують місто.

Одним з таких сховищ сміття є і полігон №5 біля села Підгірці Обухівського району.

Київські покидьки копляться тут з 1986 року, за цей час площа звалища вже збільшувалася кілька разів і невблаганно наближається до прилеглих населених пунктів.

Ще в 2007-му році діяльність полігону була припинена рішенням інспектора з охорони навколишнього середовища. Проведені перевірки виявили численні порушення природоохоронного законодавства: відходи скидалися на полігоні без обліку та дозволів, без відповідних документів тут будувалася станція з випарювання фільтрату. Столична влада пообіцяла тоді розібратися в ситуації і виправити її.

До кінця 2008-го муніципальне видання «Хрещатик» опублікувало повідомлення про те, що на полігоні буде проведена реконструкція, після якої його можна буде використати протягом ще семи років.

Совет

Втім, протягом наступних років робота нещасливого полігону припинялася ще кілька разів відповідними інстанціями, але через нетривалі періоди часу, знову тривала.

У 2011 році Державна екологічна інспекція Київської області виявила на полігоні перевищення допустимого рівня забрудненості марганцем, магнієм, хлоридами і нітратами.

Було також відзначено, що закуплені при реконструкції дорога установка термічної обробки та лабораторія з контролю над очищенням фільтрату не працюють.

У нинішньому році Київська ОДА створила комісію з вивчення питань дотримання технології захоронення ТПВ на полігоні №5, яка виявила відсутність необхідних дозвільних документів на здійснення діяльності, якою займався полігон і недотримання технології, при тому, що відходи продовжували туди підвозити і складувати.

І знову було прийнято рішення про реконструкцію, переоснащення та розширення полігону, про спорудження там новітнього переробного комплексу та плани використовувати тепло, що продукується сміттям.

Але незважаючи на чергові обіцянки влади, колони вантажівок продовжують везти через Підгірці тонни відходів життєдіяльності Києва, руйнуючи надії місцевого населення в осяжному майбутньому вдихати свіже повітря на повні груди.

Источник: http://www.biowatt.com.ua/analitika/brudna-istoriya-pro-stolitsyu/

Экология Киева: куда там Чернобылю? – Интересный Киев

«Вонючка» на Харьковском массиве уйдет в историю

— Самыми опасными предприятиями в столице считаются «Радон», который занимается захоронением радиоактивных отходов, предприятие «Запад»,которое использует бериллий, хранилища хлора «Киевводоканала», а также завод «Энергия»,- рассказывает эксперт Центра Разумкова, член общественного совета «Стратегии развития Киева до 2025 года» Владимир Жмуцкий.

По мнению эксперта, эти и многие другие предприятия столицы необходимо выносить из города, а на оставшихся заставить установить современные системы экологической очистки.

— Другой вопрос – куда выносить предприятия. Разговоры о переносе в область ведутся давно, но нужно чтобы руководители Киева и области сели и решили раз и навсегда – как это сделать, — говорит Жмуцкий.

Как сообщил «Киянам.Обозреватель» первый заместитель главы КГГА Александр Мазурчак, городское руководство не только прекрасно осведомлено о реальных масштабах экологической опасности в столице, но делает все возможное для минимизации, а местами и полной ликвидации подобных очагов:

— На 2012 год в столичном бюджете мы планируем заложить порядка 5 миллионов гривен на полную очистку территории завода «Радикал», а значит – и окончательное решение этой проблемы, — рассказывает Мазурчак. Также ведутся работы и по дезодорации (устранению неприятных запахов. — Авт.) на Бортнической станции аэрации.

В частности, по словам Мазурчака, проект стоимостью 50 млн грн  предполагает накрытие резервуаров со сточными водами пластмассовыми конструкциями.

Обратите внимание

После их установки испарения будут проходить соответствующую фильтрацию, и в атмосферу будет выходить чистый воздух, что, в свою очередь, ликвидирует запах.

Сама по себе технологическая установка такого оборудования является процессом несложны, и в начале лета 2012 года вопрос фильтрации воздуха и, соответственно, уменьшения вредных выбросов на иловых полях Бортнической станции аэрации, будет решен.

Кстати, аналогичная установка сегодня проходит испытания на Позняковской канализационной насосной станции. По результатам проверки очищенного установкой воздуха, который ежедневно проводится лабораторией ОАО «АК «Киевводоканал», зафиксировано уменьшение соединений сероводорода и аммиака в 10 и 20 раз соответственно.

Завод «Радикал»  

Столичный завод химикатов «Радикал» был открыт в 1949 г. для выпуска химреагентов, применявшихся в оборонной промышленности и в энергетике. В электролизном производстве широко использовалась ртуть, до 2 тыс. тонн которой ежегодно оседало на территории завода. В результате за 37 лет ее накопилось на территории десятки тысяч тонн.

В конце 80-х годов завод закрыли. В 90-е годы на завод назначили санатора для очистки территории, а он стал активно сдавать ее в аренду предпринимателям по низкой цене. Всю видимую ртуть с предприятия собрали и увезли на ртутьдобывающее предприятие в Донбассе.

Однако строения и многие участки территории остаются загрязненными, ведь пары ртути накапливаются в стенах и полу. Следы ртути находили даже в почве на ул. Киото. Специалисты опасаются, что вредный для здоровья жидкий металл может собираться под землей в целые озера и мигрировать с грунтовыми водами в сторону Днепра.

В частности, скорее всего, именно эта причина препятствует освоению территории массива Соцгород под элитное строительство.

Подводные лодки в степях Украины

С 70-х годов на ГП «Запад» работал рядовой советский «почтовый ящик», производивший оптические приборы для подводных лодок. Для шлифовки оптики применялись соединения бериллия. В 1989 г. заводик прикрыли, а промышленные отходы бериллия остались. Их поместили в 111 стальных контейнерах и хранят на ГП «Запад», созданном на месте бывшего п/я.

Важно

По данным Государственного управления охраны окружающей природной среды Киева, проведенными исследованиями установлено, что почва площадки, где расположены контейнеры с бериллийсодержащими отходами, существенно загрязнена бериллием (значение до 7 раз превышают фоновую величину), а складирование этих отходов на предприятии невозможно даже в герметических контейнерах в связи с опасностью для здоровья населения.

Мини-Чернобыль Киева

В Институте ядерных исследований НАН Украины по проспекту Науки, 47 работает исследовательский атомный реактор ВВР-М мощностью 10 МВт. Отходы работы реактора институт сдает в Россию для переработки. Факторами риска для города в данном случае является расположение института в оползневой зоне, и интенсивное жилищное строительство – высотки уже подступает к его территории.

Совсем рядом – на проспекте Науки, 31 есть Институт физической химии им. Писаржевского. На территории института в рабочем бассейне уже много лет хранятся отходы радиоактивного кобальта, использовавшегося при проведении научных исследований. Для захоронения этих отходов необходимо изыскать около 1 млн. грн. Таких денег у ученых нет.

Кладбище атомных отходов

Спецкомбинат «Радон», который в народе называют кладбищем атомных отходов, расположился в Голосеевском районе столицы, недалеко от Конча-Заспы и Феофании. Он окружен внушительной санитарно-защитной зоной, которую ранее планировали превратить в заповедную. «Радон» всегда представлял реальную угрозу для Киева.

Сюда уже полвека свозят радиоактивные отходы не только из Киева, но и из пяти ближайших областей – Житомирской, Черкасской, Черниговской, Хмельницкой и Винницкой. Само хранилище находится в аварийном состоянии. Но это не смущает желающих заполучить радиоактивные гектары. Теперь они хранятся на глубине 10 м в специальных контейнерах.

Хранилище пополняется отходами с предприятий, больниц и т. д. Что ждет киевлян в результате очередного земельного передела? Ходят слухи, что несколько лет назад на спецкомбинате произошла авария с повреждением контейнеров с отходами, в результате чего радиоактивный тритий попал в почву.

По оценкам экспертов, через 10 лет этот радионуклид с грунтовыми водами может попасть в речку Вита, протекающую неподалеку и впадающую в Днепр. На финансирование последствий аварии город выделил предприятию 1 млн грн.

Рыба гниет с «головы»

Хладокомбинаты №2, 4 ЗАО «Киеврыба» разбросаны по всему Киеву: пер. Красноармейский, 3; ул. академика Белецкого, 34 и Воздухофлотский пр-т, 62. Два года назад на комбинате произошла производственная авария с выбросом аммиака. В настоящее время на этих предприятиях ведется подготовительная работа по замене аммиака на более безопасный хладагент.

Совет

Днепровская и Деснянская водопроводные станции ОАО «Киевводоканал» — тоже ничего хорошего, кроме хлора и аммиака, в себе не таят.  Высокий износ оборудования станций повышает риск аварии.

По данным Государственного управления охраны окружающей природной среды Киева, выбросы загрязняющих веществ в Днепр (так называемых обратных вод) с этих объектов ежеквартально составляют около 3940,924 тыс. кв. м.

Небезопасное тепло

Замыкает «антирейтинг» ТЭЦ-6 компании «Киевэнерго», таящая в себе опасность выброса углекислого газа и азотных соединений.

Станция производит тепло и электроэнергию для Киева и является одним из крупнейших загрязнителей городской среды. Основным топливом на ТЭЦ является природный газ, резервным – мазут.

Объем выбросов загрязняющих веществ в атмосферный воздух в четвертом квартале 2007 года составил 818,445 тонн.

Бич Киева — промышленность и автомобили

Возможно, решить в одночасье все проблемы Киева столичные власти и не смогут — уж слишком много времени, а главное средств, понадобится на эти цели. Тем не менее, значительно улучшить ситуацию можно уже сегодня. Для этого, по мнению специалистов и общественности, следовало просто воплотить в жизнь ряд проектов:

  • вынести предприятия на окраины или за пределы Киева, на оставшихся — заставить установить современные системы экологической очистки;
  • перерабатывать отходы, а не захоранивать их. Например, перерабатывать ил Бортнической станции аэрации в тепло;
  • использовать листья для удобрений;
  • создать кризисный центр, который будет следить за уровнем загазованности в самых проблемных транспортных узлах и в зависимости от него регулировать дорожное движение;
  • запретить парковку на газонах, в скверах и парках;
  • запретить въезд машин на днепровские острова;
  • строить мусороперерабатывающий завод вдалеке от жилых домов;
  • заменить хлор на современные средства очистки воды;
  • убрать парковки с тротуаров, построить подземные и многоуровневые паркинги;
  • создавать новые парки и рекреационные зоны.

Источник: https://www.interesniy.kiev.ua/ekologiya-kieva-kuda-tam-chernobyilyu/

Экологические проблемы Украины

Восточноевропейское государство с населением более 48 миллионов человек, занимающее 44-е место в мире и 2-е в Европе по территории — Украина. Граничит с Румынией, Молдавией, Венгрией, Польшей, Белоруссией, Словакией и Россией.

Имеет в большей степени равнинный рельеф местности, умеренно-континентальный климат и богатую флору и фауну.

Обстановка в области экологии со временем только ухудшается и виной тому в большей степени политические, социальные и экономические факторы.

Экологические проблемы в стране постоянно растут, по скольку не уделяется должного внимания защите окружающей среде. Все природные системы находятся в опасности и испытывают постоянное негативное влияние со стороны человека.

В результате безалаберного отношения к природе страдают многие экосистемы, животные и растения, кроме того ухудшающаяся обстановка влияет на здоровье населения.

Люди дышат загрязненным воздухом, пьют непригодную воду и, как следствие заболевают различными болезнями, в том числе онкологическими.

Обратите внимание

С мусором здесь дела обстоят крайне плохо. Помимо роста его объемов, которые доходят до свалок и полигонов ТБО, значительная часть захламляет улицы и проспекты многих городов, а также железные и автомобильные дороги. Пластиковые бутылки, полиэтиленовые пакеты, упаковка, строительный и производственный мусор лишь часть огромного ассортимента, который топит страну.

Отходы лишь полбеды, намного хуже обстоят дела с воздухом. Загрязнение атмосферы происходит в довольно значительных объемах. Виной тому являются производственные и промышленные предприятия, выбросы от которых содержат тысячи тонн ядовитых веществ, среди которых диоксиды серы, оксиды углерода, азота, цинк, свинец, молибден, хром, медь, ртуть, никель, кадмий.

Ближе к эпицентрам выбросов воздух становится не только непригодным для нормальной жизнедеятельности живых существ, но даже опасен. Такой его состав может вызывать самые тяжелые заболевания.

Вредные выбросы с фабрик и заводов, а также деятельность добывающей промышленности — это основная экологическая проблема Украины, решение которой требует значительных мер и серьезного вмешательства со стороны властей.

Нехватка пресной воды, загрязнение рек и озер сточными водами промышленных предприятий, обезлесение, опустынивание, эрозия почв и комплексное ухудшение состояния окружающей природной среды ставят Украину в ряд самых загрязненных стран мира.

Несомненно стоит отметить самую крупномасштабную экологическую проблему Украины, случившуюся в 1986 году — аварию на Чернобыльской АЭС, которая коснулась всего мира.

Читайте также:  Утилизация одноразовых шприцов и игл

В результате взрыва реактора наружу высвободились различные химические вещества аргон, неон, ксенон, гелий, радон, криптон.

Кроме того в атмосферу попали аэрозоли теллура и цезия, органические соединения, твердые частицы и пары йода, изотопы плутония, стронций-90, цезий-137, йод-131. Загрязнено было по меньшей мере более 200 000 квадратных километров.

Важно

Последствия аварии затронули большое количество разных систем и территорий, погибли и пострадали люди, подверглись облучению животные, насекомые, птицы, растения и деревья.

Были выведены из строя значительные сельскохозяйственные площади, а эпицентр аварии оцеплен 30-километровой зоной отчуждения, которая по некоторым мнениям значительно больше.

Это страшнейшая экологическая катастрофа за всю историю атомной энергетики, по числу жертв, пострадавших и по нанесенному ущербу.

Источник: http://ecologyproblems.ru/291-ekologicheskie-problemy-ukrainy

ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ МІСТА КИЇВ

Автор: 

Анна Фурса, Таїсія Пузир (Боярка, Україна)

Погіршення стану більшості екосистем біосфери, зменшення продуктивності і біорізноманітності, мінеральних ресурсів, забруднення поверхні Землі, гідросфери, атмосфери пов’язане з інтенсивним зростанням чисельності населення планети та розвитком науково-технічного прогресу. Задоволення потреб людського суспільства призвела до максимального розширення меж господарської діяльності, змін у пропорціях світового господарства, у виробничих потужностях, техніці, технологіях, асортименті споживання.

Екологічний стан столиці України вже переріс поняття «проблема» і якщо недотягнув до поняття «катастрофа», то це питання часу. Подібні проблеми характерні для кожного великого міста – транспорт, промислові зони, шкідливе виробництво, щільне будівництво – але так само як і наявність проблеми, для кожного міста існують шляхи її вирішення [3].

Зростання населення і промислового виробництва зумовили необхідність інтенсивного індустріального, житлово-комунального та соціально-культурного будівництва, розширення транспортної та енергетичної мереж міста.

Щільність забудови в Києві безперервно збільшується, що негативно впливає як на міське природне середовище, так і на міського жителя.

Через нарощування промислово-енергетичного і транспортного потенціалів підвищується рівень забруднення навколишнього природного середовища [1].

Основними джерелами забруднення навколишнього середовища в Києві є промислові підприємства енергетичного комплексу, а також хімічні і транспорт.

Сучасне місто не можна уявити без транспорту, проте саме транспорт, насамперед автомобільний, належить до найбільших і найшкідливіших джерел забруднення повітря (до 70 %). До того ж, із цим видом забруднень боротися важко і складно.

Совет

Двигуни викидають у повітря значну кількість оксидів карбону, вуглеводних сполук, оксидів нітрогену, сполук свинцю та інших токсичних і канцерогенних речовин. І чим більше автомашин у місті, чим інтенсивніший їхній рух, тим вищі рівні забруднення навколишнього середовища, тим відчутніша шкода здоров'ю людини.

Смог все сильніше наступає на Київ, а загазованість атмосферного повітря – є однією із причин екологічної кризи великого міста [2].

Викиди забруднюючих речовин від автотранспорту з року в рік зростають та негативно впливають на стан забруднення атмосферного повітря в місті. Особливо небезпечні тому, що здійснюються в безпосередній близькості від тротуарів у зоні активного пішоходного руху.

Крім забруднення атмосферного повітря, міський транспорт та його супутня інфраструктура є головними забруднювачами водних об’єктів та грунтів нафтопродуктами.

Насамперед, це стосується відкритих автостоянок, гаражних кооперативів та автозаправних станцій, які не обладнано локальними очисними спорудами дощових стоків, пунктів розвантаження паливно-мастильних матеріалів на території річкового порту та автотранспортних підприємств міста.

Має місце забруднення трамвайних колій мастилами через їх витікання з негерметичних редукторів трамвайних вагонів. Негативно впливають на стан довкілля і відходи автотранспортних засобів, які утворюються в процесі їх експлуатації, а саме: відпрацьовані мастила, фільтри, акумулятори, відпрацьовані шини, деталі та корпуси автомобілів, утилізацію яких належним чином ще не налагоджено.

Ще однією екологічною проблемою є проблема поводження з відходами. Незважаючи на тенденцію деякого зменшення обсягів утворення відходів виробництва, в місті триває процес накопичення відходів різних видів. У наслідок екологічно безграмотного господарювання на стічні канави перетворилися малі річки, які могли б бути окрасою нашого міста.

Наприклад, відома річка Либідь, яка протікає по територією семи районів Києва. На її берегах розташовано понад 350 великих і малих підприємств та господарських об'єктів. У стічних водах, які потрапляють у річку Либідь з промислових майданчиків без очищення, вміст забруднювачів часто в 30-40 разів перевищує гранично допустимі концентрації.

Значна кількість їх стікає потім у Дніпро [2]. Однак слід зауважити, що достатньо успішно, порівняно з іншими містами України, в Києві вирішено проблеми очищення міських стічних вод та захоронення побутових відходів. Окрім того, в кожному районі міста відкрито бювети з джерельною водою.

Невирішеними залишаються такі проблеми поводження з відходами як:

– не запроваджена чітка система утилізації та використання для потреб столиці продуктів переробки макулатури, склобою, автомобільних шин, полімерних відходів, відходів легкої та харчової промисловості, відпрацьованих нафтопродуктів;

– не впроваджена система поводження (знешкодження) з токсичними відходами. Необхідно вирішити питання щодо облаштування сучасного екологічно безпечного полігону токсичних відходів, який зараз відсутній. В Києві на території промислових підприємств та на звалищах сконцентровано близько 170 тис. тонн промислових токсичних відходів;

Обратите внимание

Вирішення більшості питань щодо утилізації відходів не потребує значних капіталовкладень, а залежить лише від зацікавленості та ініціативності місцевих органів управління [4].

Однім з найшкідливіших проблем, що викликає захворювання у людей є шумове забруднення. Зростаюче шумове забруднення великого міста також спричиняє чимало неприємностей городянам, негативно відбивається на їхньому здоров’ї та психічному стані.

З розвитком усіх видів транспорту, інтенсивного будівництва збільшуються шумові навантаження на людину, зумовлюючи її роздратування, психічну неврівноваженість, безсоння і як наслідок – серцево-судинні та психічні захворювання. Тепер на вулицях Києва в багатьох районах шум іноді досягає у денні часи 80-90, а в нічні – 50-60 децибелів, що не є нормальним явищем.

Дослідження показують, що саме акустичне забруднення міського середовища є одним з найвірогідніших чинників, що призводять до зростання гіпертонічної хвороби та інфаркту міокарда [2].

Київ – місто новобудов та інтенсивної реконструкції, зокрема, житлового фонду. Недотримання комплексного підходу, в тому числі екологічного, до освоєння тієї чи іншої території, що забудовується, часто призводить до перетворення житлових мікрорайонів у будівельні майданчики.

При цьому знищуються дерева, зазнають шкоди рослинний покрив, асфальтові та інші покриття, відбувається інтенсивне забруднення середовища пилом і викидними газами будівельної техніки, а також шумове забруднення.

Також для Києва залишається актуальною проблема радіоактивного забруднення, тому що на ньому лежить відбиток Чорнобильської катастрофи.

Дуже сприятливо відображається на екологічному стані міста те, що більше половини усієї території Києва займають зелені насадження.

Важно

На південному сході міста розташований великий лісовий масив Пуща-Водиця, на півдні – Голосіївський ліс. У межах міста є 13 великих парків, численні сквери, два ботанічні сади та різноманітне вуличне озеленення.

За площею зелених насаджень на одного мешканця (160-170 м2) Київ займає друге місце в Європі [2].

Отже, задля нашого майбутнього потрібні не тільки сучасні технології і обладнання, а й певна перебудова нашої свідомості.

Тільки за умови дбайливого ставлення до довкілля, участі кожного з нас у збереженні та примноженні зелених насаджень, роздільного збирання відходів, а також екологічної освіти населення, соціальної реклами в поєднанні з державною підтримкою можливо покращити екологічну ситуацію в місті Київ та забезпечити гідне майбутнє підростаючого покоління.

Література:

1. Голубець М.А., Кучерявий В.П., Генсірук С.А. та ін. Конспект лекцій з курсу « Екологія і охорона природи». К., 1990.

2. Заверуха Н.М., Серебряков В.В., Скиба Ю.А. Основи екології: навч. посібн. 2-е вид.–. К.: Каравела, 2008. – 304 с.

3. http://www.likar.info/novosti-Ukrainy/news-10276-kilka-poglyadiv-na-ekologiyu-kijeva.

4. http://ecology-kiev.narod.ru/KCA/osnprob.htm.

Источник: http://oldconf.neasmo.org.ua/node/701

Экологические проблемы Украины — ТОП-7

Экологическая организация «МАМА-86» назвала семь самых крупных экологических проблем Украины.

1. Твёрдые бытовые отходы (ТБО):

Объём твёрдых бытовых отходов в Украине ежегодно увеличивается, и постоянно растёт количество их образования на одного жителя. Сегодня в среднем на одного человека в год образуется 220—250 кг, а в крупных городах 330—380 кг.

Согласно данным Минрегионстроя, ежегодно в Украине образуется около 55 млн кубических метров ТБО, что составляет около 13 млн т., которые захоранивают более чем на 6,5 тыс. свалок и полигонов. Общая площадь последних — более 10 тыс.

га, и количество их приумножается ежедневно.

2. Отходы электрического и электронного оборудования, включая отработанные батарейки:

Отходы электрического и электронного оборудования содержат токсичные металлы — свинец, ртуть, хром, кадмий и бериллий, а также бромированные антипирены, полихлорированные бифенилы, флуорохлороуглеводы, поливинилхлорид.

Подсчитано, что до 70% опасных для окружающей среды и здоровья человека веществ, содержащихся в ТБО, находится именно в электронных отходах. К тому же, скорость увеличения их объёма в три раза больше, чем рост объёмов всех ТБО.

3. Опасные отходы, включая отходы химической промышленности:

В Украине каждый год образуется около 2,6 млн. т опасных отходов химической промышленности.

Как подсчитано, в среднем со 100% химического перерабатываемого сырья, в готовую продукцию превращается только около 30—40%, остальная же часть образует отходы, в основном такие, которые невозможно использовать в качестве вторичных ресурсов. Общий объём накопления опасных отходов I—III классов опасности составляет более 22,5 млн т.

4. Стойкие органические загрязнители (СОЗ), включая непригодные пестициды:

Развитие сельского хозяйства, промышленности и другая деятельность людей привела к тому, что в окружающей среде накопилось значительное количество стойких органических загрязнителей (СОЗ) — это химические соединения, которые являются наиболее токсичными и опасными для окружающей среды и здоровья людей.

На начало 2013 года в Украине осталось и планируется к вывозу за пределы страны около 8,0 тыс. тонн непригодных пестицидов из 15 областей (это данные официальной статистики, но они как минимум вдвое меньше оценки экспертов).

5. Ртутное загрязнение и отходы, содержащие ртуть:

Для здоровья населения страны большую угрозу представляет проблема ртутного загрязнения. В Украине есть две «горячие точки»: территория завода «Радикал» в Киеве, на которой находится сегодня около 200 тонн ртути и более 200 тыс. т ртутьсодержащих отходов и территория Никитовского ртутного комбината в городе Горловка Донецкой области.

В последнее время в Украине классические лампы накаливания вытесняются энергосберегающими люминесцентными лампами. Проблема в том, что когда их разбивают, они выделяют ртуть, которая отравляет значительную площадь вокруг. Однако в Украине не налажена система сбора использованных энергосберегающих ламп, и они просто попадают на свалку.

6. Опасные химикаты в товарах:

На сегодня более 140 тыс. химических веществ с ежегодным производством более 200 тыс. тонн применяются в промышленности, сельском хозяйстве, при производстве пищевых продуктов, косметики, детских игрушек и других товаров потребления.

Однако на значительную часть этих веществ отсутствуют данные о степени их опасности в ходе использования, а это повышает риск возможного негативного влияния на здоровье людей и окружающую среду, и особенно на наиболее уязвимые слои населения — детей и женщин.

7. Использование пластиковых пакетов и одноразовой посуды (безопасность и отходы):

Когда пластиковые пакеты были впервые введены в торговых сетях более 30 лет назад, их рекламировали как ноу-хау — практические, выносливые и недорогие. Но продолжительность жизни пластикового пакета составляет в среднем 25 минут, затем он отправляется, в лучшем случае, в мусорную корзину.

Пластиковые пакеты и бутылки засоряют канализацию и дренажные системы, вызывая наводнения. Они часто попадают в океан и реки, угрожая жизни подводной фауны и птиц.

В Украине рынок посуды, произведённой из пластика, ежегодно растёт в геометрической прогрессии. Однако уже сегодня доказано, что пластиковая посуда влияет на человеческий организм губительно. Особенно опасны изделия, где используют бисфенол А.

Источник: https://www.epochtimes.com.ua/ru/ukraine/society/ekologicheskie-problemy-ukrainy-top-7-114173.html

Ссылка на основную публикацию